Тим часом чорта, що з користю проводить час у Солохи, налякав голова, що не пішов до дяку на кутю. Чорт залазить у мішок, залишений серед хати Вакулою, а в другій незабаром лізе і голова, бо до Солохи прийшов дяк.
Голова встиг тільки випити чарку горілки і сказати, що через хуртовину не потрапив до дяка, як у двері знову постукали: то був сам дяк. Солоха сховала голову у другий мішок. Однак і розмова жінки з дяком була незабаром перервана: до Солохи прийшов козак Чуб.
Не встиг новий гість зігрітися з морозу, як у двері став ломитися Вакула, син Солохи. З переляку вона показала Чубу той мішок, де сховався дяк. Таким чином у мішках опинилися четверо гостей Солохи.
– Що ріднить відьму Солоху із простими людьми? Чорт. – Чому чорт не переміг Вакулу?
Ланцюжок такий: німець стає узагальненим визначенням іноземця як такого («Німцем називають у нас всякого, хто тільки з чужої землі, хоч він француз, чи цесарець, чи швед — все німець» (98) – Така примітка самого Гоголя.
Оксана обіцяла ковалю Вакулі, що вийде за нього заміж, якщо він дістане їй черевичкияк у цариці.
У самому творі не говориться, чому дяк, голова, Чуб приходили до Солохи, але кожен з них мав свою причину. Причина появи риса у Солохи очевидна — вона була відьмою, а чорт уособлює нечисту силу.
Що сталося з Оксаною, коли коваль зник? (Пішли чутки про його смерть; Оксана зніяковіла, задумалася, згадала, наскільки гарний собою Вакула, як віддано її любить, який він майстер і т.д. д., скінчилося тим, що «на ранок закохалася в коваля по вуха»).