Фотозйомку на цвинтар на цілком законних підставах ведуть представники ритуальних агентств, які займаються організацією похорону, встановленням пам'яток, благоустроєм цвинтарної території. Зрозуміло, фотограф працює за згодою родичів покійного і за певними правилами.
У більшості випадків вважається недоречним фотографувати під час поминальної служби або на могилі без спеціального дозволу сім'ї покійного . Фотографування таких подій може бути розцінено як нав'язливе та неповажне.
Думка езотериків про фотографії родинних могил Езотерики вважають, що будь-який предмет служить провідником певної енергії, благотворної або, навпаки, шкідливої для людини. Фотографії покійних людей, місць поховання та могил однозначно кваліфікуються як наділені негативною енергетикою.
Батюшка зазначив, що традиція розміщення зображення людини на пам'ятниках є дуже стародавньою. Люди всіляко намагалися залишити образ покійного на його могилі. У російській культурі така традиція виникла відносно недавно. Священик пояснив, що фото не зможе передати тієї зовнішності людини, яку задумав Бог.
На цвинтарі категорично заборонено шуміти, веселитися, влаштовувати бійки. Цвинтар – не місце, де можна вигулювати свійських тварин, пасти худобу.
Якщо спеціального місця немає, то спалювати розп'яття та фотографію на місці поховання не варто, це буде розцінено як наругу. Потрібно віднести хрест і фотографію на околицю цвинтаря і спалити. Попіл, що залишився, можна розвіяти за вітром або ж над могилою померлого, так частинка святині залишиться з ним.
Виходячи з цього, фотографія могили близької людини не може завдати шкоди таким, що живе жодним чином. Тож її можна без проблем зробити та зберегти у сімейному архіві.
Цвинтар – це місце, де жива людина знаходиться в гостях, тому в жодному разі не можна шуміти, голосно розмовляти, слухати музику, співати пісні, танцювати, сперечатися, лаятись, кричати.